заприсягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
заприсягання — я, с. Дія за знач. заприсягати … Український тлумачний словник
заприсягатися — а/юся, а/єшся, недок., заприсягти/ся і заприсягну/тися, гну/ся, гне/шся; мин. ч. заприся/гся, ла/ся, ло/ся і заприсягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) чим і без додатка. Твердо обіцяти кому небудь, підкріплюючи обіцянку якою небудь клятвою,… … Український тлумачний словник
заприсягнути — див. заприсягати … Український тлумачний словник
заприсягти — див. заприсягати … Український тлумачний словник
шлюбувати — Шлюбувати: давати клятву [10] дати обітницю, присягу [XII] дати слово, обіцянку, присягнути [1] дати собі слово, обіцянку [X] обіцяти, клястися [6] обіцяти, клястися, заприсягати; похідне – одружуватись [8] присягати [5,7] … Толковый украинский словарь